dc:description
Питання культури безпеки – одне з найважливіших у сучасному медичному закладі, оскільки будь-які проблеми під час надання послуги можуть призвести до незворотних наслідків. Постраждати може не тільки пацієнт, а й сам лікар, який надавав допомогу. На жаль, в Україні дуже мало уваги приділяють саме цій проблемі. Виходячи з цього, можна сказати, що тема актуальна і потребує вивчення.
Мета написання статті – аналіз шляхів формування професійної культури безпеки в клінічній медицині. Методи, за допомогою яких здійснено наукове дослідження, – спостереження, аналіз, оцінка, порівняння, узагальнення.
У роботі було досліджено трактування терміна «культура безпеки», види інновацій, до яких вона належить, та основні методи її формування в медичній галузі.
Культура безпеки у медичній галузі передбачає право всіх медичних працівників на вживання заходів щодо недопущення дій, які можуть завдати шкоди пацієнту або колезі. Було розглянуто різні підходи до трактування терміна «культура безпеки» та запропоновано власне: культура безпеки – система цінностей, цілей, знань і навичок, правил і процедур, переконань, які поділяють представники визначеної медичної професії, підтримують пацієнти, створюють сприятливий робочий клімат, атмосферу довіри й стають ефективним інструментом досягнення мети організації.
Визначено основні складники культури безпеки: обов’язки менеджерів, зв’язок, продуктивність, ресурси безпеки, довіра, ступінь задоволеності роботою тощо. На основі декількох досліджень було виявлено, що жодна з країн не має досконалої медичної системи. Кожну систему слід вдосконалювати.
Запропоновано заходи щодо виправлення ситуації з культурою безпеки у медичних закладах. Коректне управління безпекою може виключити або виправити багато лікарських помилок. Саме тому необхідна чітка програма впровадження, виконання та контролю КБ у медичному закладі.
Наукова новизна роботи полягає у трактуванні терміна «культура безпеки» у медичних закладах та визначенні основних кроків до її створення. Практичне значення роботи полягає у можливості реалізації цих кроків у медичних установах для покращення культури безпеки та, виходячи з цього, зменшення ризиків нещасних випадків під час лікування.
Подальші дослідження можуть стосуватися питань управління культурою безпеки в медичних установах на прикладі досвіду країн із ефективними системами охорони здоров’я.
